Без вини винні

← Назад до списку
Без вини винні
Точка відліку – театр П’єса О. Островського «Без вини винні»  про закулісне життя театру, а в режисерській інтерпретації  Віктора Гирича це поняття множиться в кілька разів. Щоб увиразнити типовість ситуації режисер вплітає в сюжет окремі сцени з п’єси К. Гуцкова «Річард Севедж, або Син однієї матері». Товариству багатих, вдоволених життям протиставляються їхні покинуті нащадки. Вони не можуть себе зреалізувати, стають агресивними і безвідповідальними. Хтось знаходить  свій  шлях в гармонізації з суспільством, а інші –  в  протистоянні йому. Ця постановка не вказує як краще зробити, чого уникати, а  либонь,  пунктиром позначає больові точки. Режисеру  Віктору Гиричу  не притаманно зводити дію до безвиході, тупика, навіть у драматичні часи, що переживаємо зараз. Він,  не виправдовує агресію, як   спосіб змін на краще. Театр у своїй суті відображає життя, тож споглядаючи його, легше знаходити власні орієнтири. Вистава присвячується світлій  пам’яті заслуженого діяча мистецтв України  Михайла Френкеля. Сценографія до  вистави «Без вини винні»  його остання робота.